В моїм серці безодня
Така безконечна,
Просто пустка бездонна
І дуже самотня...
Може так відкривати комусь недоречно,
Що без міри голодна,
Пуста та безводна...
Чим заповнити серце,
Яке дуже прагне?!
Книги, фільми, розваги,
Робота, шукання...
Я хапаю це все,
А у серці знов спрага...
Може я потребую земного кохання?
А кохання приносить
Лиш болі та розпач...
Зрада, відчай, безвихідь
У серці моєму,
Яке стогне і просить,
Виплакує очі,
В забутті фантастичнім шукаючи втіху...
В моїм серці безодня
Така неутішна...
У молитві до Бога
Схиляюсь сьогодні...
О, прости і помилуй!
Ти — Святий, а я — грішна...
Поведи за Собою, бо Ти є дорога...
До Свого водоспаду
Мене Ти провадиш,
Напуваєш любов’ю
У затінках саду...
Твої руки пробиті! А Ти серце гладиш,
Забираючи муки безвиході й зради...
Водоспади Твої
Із Твоєї безодні!
Я належу Тобі,
Я уже не самотня!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
7) Чудное мгновенье. Мне б вычеркнуть тебя из головы (2006) - Сергей Дегтярь Этот стих родился от воспоминаний событий, когда я был уже православным. Мы встретились случайно, когда я стоял на трамвайной остановке, а она в тот момент проходила мимо меня. На остановке был хлебобулочный киоск-магазин. Она жила в этом районе, а я посещал здесь, напротив остановки Святовладимирский храмовый собор. Я не мог забыть её. Уже прошло достаточно времени с того момента, когда я покинул её церковь, но, эта встреча снова растревожила мои неугасимые чувства и эмоции от того, что я её увидел. Я был просто в трепете и шоке. Из моего переживания и родилось это произведение. Я уже не помню, но по-моему это был 2003 год. Стихотворение было с старых поношенных институтских тетрадях в набросках. В 2006 году, когда я его обнаружил - тогда завершил его и дополнил свежими чувствами и мыслями.
